Володимир Рокецький - юрист, поет, автор самвидаву, підприємець, меценат

 

 

РОКЕЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР ЮЛІАНОВИЧ (нар. 3.11. 1947 р. в с. Носів, нині Підгаєцького р-ну Тернопільської обл.. – п. 14.01 1999 р., м. Бережани Тернопільської обл.)
Студент-юрист, поет, автор самвидаву, підприємець, меценат.
Рокецькі ведуть свій родовід від Богдана Рокецького – полковника Бережанського часів Б.Хмельницького.
Батько Юліан Рокецький узяв шлюб з Ганною Клюбою. Її племінник, 20-річний Володимир Клюба, пішов в УПА, 1946 р. разом з трьома друзями-односельчаними прийняв бій з енкаведистами, і коли скінчилися набої, вони підірвалися в криївці ґранатами. Ганна і Юліан дали його ім`я своєму синові. Разом з ім`ям передали й дух патріотизму та непокори.
Змалечку Володимир вирізнявся серед однолітків милосердям, готовністю допомогти стражденному. Вчився добре, любив літературу й історію. Після закінчення Завалівської середньої школи його запросили викладати літературу у восьмирічці с. Поплави.


1964 р. призваний до війська, 3,5 р. прослужив на флоті в Сєвєрморську.
Після демобілізації, у грудні 1969 р., став слухачем підготовчого відділення юридичного ф-ту Львівського державного університету ім. І.Франка. Тут подружив з філологами Василем Ісайчиком та Богданом РОКЕТСЬКИМ – краянином і далеким родичем, з Данилом Кулиняком, який побував під арештом ще 16-річним за створення організації «Вісники свободи України».
Ставши студентом ЛДУ, Р. перевівся на юридичний факультет Київського університету. Часто приїздив до Львова, де його любили й пам`ятали в майже довбушівському образі гуцульського легіня з барткою в руці.
Стеження з боку КГБ відчував уже на І курсі.
У Києві відвідував музей Івана ГОНЧАРА, мав широкі знайомства з київськими шістдесятниками, поширював літературу самвидаву, вірші колег.
На річницю перепоховання Т.Шевченка, 22 травня 1971 р., Р. прочитав біля його пам`ятника в Києві вірш Данила Кулиняка «Ліс рубають», за що був виключений з університету. Влаштувався робітником Київського спеціального будівельно-монтажного управління зв`язку № 2, жив у робітничому гуртожитку.
31.12. 1971 Р. нагодився в гуртожиток до Богдана РОКЕЦЬКОГО, який якраз працював над програмою і статутом підпільної націоналістичної організації "Каменяр", допоміг йому відредагувати документи. Її членами-засновниками стали робітник Михайло Гомбковський, що готувався на факультет журналістики, робітник Ярослав Смалюк, майбутній журналіст Василь Ганущак. Вони склали ядро організації «Каменяр».
З початком нової хвилі арештів, 14.01. 1972, Р. був заарештований на вулиці Києва. 18.01 у батьків у Носові старший слідчий КГБ в Тернопільській обл. майор Касьянов провів ретельний обшук. Вилучив навіть дитячі записники Р.. Інкриміновані йому були вірші, зокрема, «Ліс рубають» Д.Кулиняка, авторство якого Р. узяв на себе, незакінчену повість «Пам`ять чистих джерел», політичний памфлет «Вітальна телеграма українському уряду з нагоди святкування 315-ї річниці кровопроводу «Україна – Москва» та ін..
На допитах Р. тримався мужньо, нікого не видав. 6.06. 1972 р. Київський обласний суд під головуванням Ю.І.Мацка виніс вирок: 5 р. таборів суворого режиму за ч. 1 ст. 62 КК УРСР «антирадянська агітація і пропаганда». Відправлений етапом у табір ЖХ-385/3-5, сел. Барашево Мордовської АССР.
Тим часом навесні 1973 р. у Львові була викрита підпільна молодіжна організація “Український національно-визвольний фронт” (УНВФ, лідер Зорян ПОПАДЮК), студентські гуртки на історичному та філологічному факультетах. Десятки студентів були виключені з вузів, хлопці рекрутовані до війська. Студент Григорій Хвостенко неправдиво свідчив проти багатьох, у тому числі проти Р., у зв`язку з чим у вересні 1973 р. Р. привозили з Мордовії у Львів, щоб дав свідчення, зокрема, проти Б. РОКЕТСЬКОГО, заарештованого 28.03. 1973. Та Р. нікого не видав, організація «Каменяр» ніколи не була викрита.
У таборі ЖХ-385/3-5 Р. карався разом з Василем СТУСОМ, Василем ЛІСОВИМ, Борисом Пенсоном. Після кількох покарань ШІЗО спроваджений судом 22.06. 1975 на тюремний режим у Владимирську тюрму. Там довелося бути в камерах з Левком ЛУК`ЯНЕНКОМ, Володимиром Буковським, Зоряном ПОПАДЮКОМ.
Перед звільненням етапований до Тернополя. 14.01. 1977 повернувся до батьків у с. Носів тяжко виснаженим: перед ув`язненням важив 95 кг, а при звільненні – 46. Мав виразку шлунка. Лікувався народними методами.
Ще в Мордовії Р. вивчив 50 віршів В.СТУСА, після звільнення записав їх та передав Михайлині КОЦЮБИНСЬКІЙ.


Влітку 1977 одружився з Ганною Володимирівною, перебрався в м. Бережани, з труднощами влаштувався завскладом у ПМК. Народилися два сини.
Нагляд КГБ ослаб лише в другій половині 80-х рр.
З ослабленням режиму Р. проявив себе як діяльний громадянин України. Одним із перших у краю, наприкінці 80-х рр., він зайнявся підприємництвом: постачав нафту й нафтопродукти в область і райони. З прибутків допомагав школам і дитсадкам, ініціював і вкладав кошти у створення меморіалу з церквою на горі Лисоня, де січові стрільці здобули славні перемоги. Найбільше його коштом збудована церква на хуторі Соколиця. Коли Р. дізнався, що на цвинтарі в Старому Місті (біля Підгаєць) поховані бійці УПА, які загинули в криївці, у т.ч. його двоюрідний брат Володимир Клюба, то ініціював відкриття символічної могили з пам`ятним знаком. За добродійну діяльність та за забезпечення селян нафтопродуктами під час сівби 1994 р. Р. був визнаний Людиною року Тернопільської обл.


Р. не був членом жодної партії, але його вважали еталоном честі й сумління, йому пропонували висуватися кандидатом у народні депутати і ґарантували перемогу, та він казав: «Усюди повинні працювати професіонали. А «файний хлоп» – то не професія».
Помер 14.01. 1999. На похорон у Бережанах зійшлися тисячі людей.

 

3.11. 2007 р. в Бережанах відбувся пам`ятний вечір, де виступили його численні друзі. Літературні твори його досі не зібрані й не видані.

Останні коментарі

  • 16.12.16
    Під впливом вивчених мною матеріалів щодо Столітнього ювілею боїв на горі Лисоні ...

    Детальніше...

     
  • 12.12.16
    Був на могилі Дідика. 10.12.2016 рівно 45 років з дня його смерті. Вийшло його ...

    Детальніше...

     
  • 09.12.16
    Як ще мало ми знаємо про героїзм наших предків під час боїв Першої Світової війни ...

    Детальніше...

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання 

ATO

Система Orphus

лисоня 3

Нас відвідують

Лічильник відвідувачів

Сьогодні
Вчора
Цього тижня
Минулого тижня
Цього місяця
Минулого місяця
Всього
3310
4426
11563
1558527
85590
134813
2283922
© 2016 Всі права захищено! Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали належать редакції сайту «Бережани і Бережанщина» та охороняються законом України «Про авторське право і суміжні права». При використанні матеріалів посилання на сайт «Бережани і Бережанщина» обов'язкове!!!